Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77

Новий закон про трансплантацію органів: що змінить і як діятиме

Новий закон про трансплантацію органів: що змінить і як діятиме

З 1 січня в Україні почав діяти новий закон про трансплантацію органів. Він покликаний полегшити життя українцям, які потребують такого медичного втручання, та регулюватиме відповідні процедури. Про головні аспекти і нюанси закону 24 каналу розповіла юрист практики корпоративного права та комплаєнсу адвокатського об'єднання "Бачинський та партнери", помічник адвоката Олеся Тодорюк.

Закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людини" був прийнятий 17 травня 2018 року. До 2019-го ця сфера була врегульована законом "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині", прийнятим ще в 1999-му. Однак, фактично попередній закон ніколи повноцінно не працював, не було чіткого правового регулювання більшості процедур, єдиної бази осіб, що потребують трансплантації та бази донорів, відзначила Олеся Тодорюк. А проведені в період дії старого закону операції з трансплантації органів були швидше винятками, ніж правилами. Саме через це більшість українців, що потребують трансплантації, їдуть по неї за кордон. Найближе, де можлива трансплантація, – у Білорусі.

Що передбачає новий закон?


Він має на меті створити діючу систему трансплантації, яка б допомогла зазначеній галузі повноцінно працювати та не змушувала б українців їхати для цього за кордон.

Закон передбачає створення Єдиної інформсистеми трансплантації, що включатиме окремі реєстри донорів, реципієнтів, анатомічних матеріалів (всього – дев'ять різних реєстрів), здійснюватиме розподіл та визначатиме пари донор-реципієнт.

Застосувати трансплантацію заклад зможе виключно за неможливості збереження життя чи відновлення здоров'я іншими методами, що встановлює консиліум лікарів. Перелік закладів, що мають ліцензію на медичну практику з застосуванням трансплантації, затверджує МОЗ.

Жодних змін до Ліцензійних умов здійснення медичної практики у зв'язку з набранням чинності законом не внесено.

Для реалізації законодавчих процедур вводиться поняття трансплант-координаторів, якими будуть працівники відповідних медичних закладів. Трансплант-координатори забезпечать одержання органів для їх подальшої трансплантації (або виготовлення біоімплантатів).

Чи потрібна згода реципієнта?


За загальним правилом для трансплантації буде потрібна згода реципієнта.

Однак, у разі невідкладного стану прямої та невідворотної загрози життю – трансплантація можлива без згоди. При цьому, у разі можливих тяжких наслідків, лікар має пояснити це реципієнту та отримати письмову заяву про відмову.

Закон не розмежовує понять невідкладного стану та тяжких наслідків, що становить ризик виникнення непорозумінь на цьому підгрунті.

Хто може бути донором?


Живим донором може бути повнолітня дієздатна особа, що надала письмову згоду, а вилучення матеріалів допускається у разі родинного споріднення чи перехресного донорства. Виняток – вилучення матеріалів, здатних до регенерації.

Щодо померлих осіб – кожна повнолітня дієздатна людина в будь-який час може подати письмову згоду або незгоду на донорство після її незворотної смерті, відкликати таку згоду/незгоду чи подати нову. Кожна письмова заява скасовує подану раніше. Зазначені відомості вносяться до Єдиної інформсистеми та, за бажанням, до паспорта й посвідчення водія.

Крім того, кожен тепер може призначити повноважного представника, який після його смерті надасть відповідну згоду.

Водночас, якщо особа не висловила згоду чи незгоду за життя та не визначила повноважного представника, трансплант-координатор запитує про це в другого з подружжя чи в близьких родичів (або у особи, яка зобов’язалася поховати померлого).

Тобто, новим законом передбачено презумпцію незгоди померлого на донорство його анатомічних матеріалів. Для порівняння, в багатьох країнах Європейського Союзу (Бельгія, Австрія, Іспанія, Чехія, Великобританія, Угорщина, Швеція, Фінляндія), а також в Білорусі, законодавство передбачає презумпцію згоди особи на посмертне донорство. За Законом Республіки Білорусь "Про трансплантацію органів і тканин людини" особа, яка не бажає, щоб її органи були використані для трансплантації, може протягом життя висловити свою незгоду, яка вноситься у відповідний Реєстр.

Закон про трансплантацію


Законом передбачено презумпцію незгоди померлого на донорство


Тепер трансплантація в Україні повноцінно запрацює?


Прийняття нового закону не означає автоматичного початку масових трансплантацій з початку січня. Закон не вирішить проблем, пов’язаних з відсутністю необхідного обладнання, кваліфікованих кадрів, вчасного транспортування органів та реципієнтів. За інформацією МОЗ лікарні з необхідним рівнем техніки та кваліфікації є лише в шести містах України – Києві, Львові, Харкові, Одесі, Дніпрі та Запоріжжі.

Крім цього, часу та зусиль потребує розробка та запуск реєстрів, що утворюватимуть Єдину інформсистему трансплантації та які на сьогодні не працюють.

Незважаючи на це, закон є кроком вперед та сприятиме ефективному функціонуванню системи трансплантації за умови злагодженої роботи органів влади та достатнього фінансування. Деякі підзаконні нормативні акти на виконання Закону вже прийняті, зокрема Кабміном 27 грудня 2018-го затверджено Порядок надання згоди на посмертне донорство.

Через збереження презумпції незгоди на посмертне донорство побутує скептичне ставлення до збільшення кількості бажаючих "віддати" свої органи. Однак, закон надав можливість висловити свою згоду за життя, що вже є істотною зміною, порівняно з попереднім. А вплинути на бажання людей зможе роз’яснювальна кампанія, яку зараз активно проводить МОЗ.

Джерело: 24 канал





ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Сваляві

вологість:

тиск:

вітер: